Вона зна, як живе народ, –
Саме звідти її начало…
Стан душі – вірний патріот…
Долю світ лиш таким вручає.
Саме ось на таких плечах
Ще тримається Україна,
Тому й дух її не зачах –
Вона вільна, хоча й в руїнах.
Не зламати її любов
До землі і дітей, і внуків,
Бо народжувалась, либонь,
У тяжких і тривалих муках.
Ту любов не убить ніяк
Ні снарядами, ані «градом».
Чуєш, Путіне, ти – маньяк,
Це навіки, її не вкрадеш.
Вона в душах тих пророста,
Хто народжений в Україні,
І важкого свого хреста
Не опустить вже до загину.
10.07.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677414
Рубрика: Присвячення
дата надходження 11.07.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)