Я не хочу чужої моралі,
Не природних мені голосів.
Я не йду по дорозі з вами,
Дайте спокій! Я на своїй!
Я біжу, помиляюсь та плачу,
І встаю, зав'язавши шнурки.
Це нетоптана путь, одначе,
Бути тут є обов'язок мій!
І нехай абихто вважає,
Що розіб'юсь та пропаду.
Я готовий упасти у прірву,
Але тільки на власнім шляху!
Не потрібно просити у інших,
Те що можеш сам досягти.
Ти іди по своїй стежині,
А інакшу навік залиши.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677406
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.07.2016
автор: Tarik