Вірш написаний давно...це-другий вірш,написаний мною в цій війні...Нажаль, не зберегла "расєйскіє" самоцвєти, той вірш,на який була написана ця відповідь...Зміст приблизно якщо в двох словах ,то: "ми такі схожі, ми ж братИ, ви так колись класно пригощали нас салом та такі у вас смачні "Київські" торти, та ми ж вас так любім ,братья...то що ж ви,тіпа хахли продалися Абамкє?"
....я дозволила собі залишити його таким, яким він був два роки назад...цю відповідь....знаю,недосконалий...але-гляньте на дату написання-тому, хто зі мною в однім човні- пояснювати нічого не треба... ну, а хто не з нами- не пояснити вже нічого...нехай на згадку залишиться...
***********
Ви їли сало, дай вам Бог здоров`я,
І Київським смакуючи тортом…
Не треба нам, якщо це є любов`ю,
Кохання вашого з нас не просив ніхто..
Братами називалися на славу,
Допоки смакували за столом,
На стіл свої і ноги поскладали
І в дім залізли зі своїм лайном…
Та ще,незадоволений,ти, «брате»,
Що негостинно я тебе зустрів..
Що ж, вибач, на сніданок- автомати,
А на вечерю є лише гранати,
Що ж, вибач, те, що заслужив!
Ви знали нас такими, як ми бУли…
Красиво схожості шукаючи в цей час..
Та що брати ми-швидко ви забули.
Коли вас кинув Путлєр проти нас.
Ви вуха, очі,і роти позакривали,
Коли на нашу землю перший встав солдат..
А потім- що то ми – гуртом брехали,
Та ні, Росіє,ти мені не брат!
Та ти не маєш права нас судити
За нашу Віру і Надію, і Життя.
І зрозуміють нас онуки наші й діти-
Тобі до нас немає вороття!
Біснуєшся в агонії сьогодні,
Відбірну лайку сиплячи на нас,
Бо знаєш:прийде суд Господній-
За Все,за Все сплатити прийде час!
…а ти мені готуєш «Буки», « Гради»…
Новини про загиблих хлопчаків…
Та що ж тобі потрібно , рюцький гаде?!
Невже ж ти зовсім ізбожеволів!?
Ти «миротворцем» ,кажеш,вдерся в хату..
Дивлюсь на тебе, й бачу божевільний дім..
Тамбовський вовк тобі нехай і буде братом..
А я- не можу..вибач, що прозрів..
Немає більше запитань до тебе..
Нам говорити ні про що удвох..
І все,що можеш ти зробить для себе-
Пощезни просто,чуєш, з нами- Бог!
Немає в світі отакої сили,
Яка зломити може вільний дух!
Ти не поставиш на коліна Україну!
Тепер відомо,хто є Ворог, а хто- Друг!
=іскорка життя= 10.08.14
Тетяна Прозорова
Р.S. Ви могли бачити колись цей вірш в соцмережах з підписом =искорка жизни=
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677371
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.07.2016
автор: Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова)