Чим є для тебе Бог?
Церкви, хрести (на пузі у отця), ікони,
Та писані людиною (!) Божі закони?!
Придуманий таким земним, як ти образ Господній,
І віра в рай, чи у пекельну вогняну безодню?
І все ж, як правильно знайти Святу дорогу?
Через земних як я (у рясі), тих, що начебто прислуги Бога,
Що служать у збудованих (не Богом) Божих храмах,
Що вчились на Отця у вузі. На спеціальність. По програмах…
Й щоб Бог мене любив, я маю цілувати руку,
Того ж отця. Релігія – це бізнес чи наука?
Чи може просто фетишизм?
Ми молимось картинам,
Що образом ще звуть.
Не розумієм(?), що людина,
Така ж жива та смертна. Може завіть грішна.
Малює ті картини. Й тим успішна…
Це дійсно святість? І усе це дійсно віра?
А як же Бог, що в кожному із нас? В любові та довірі,
У доброті та чесноті, без крові та насилля,
Мій Бог – докладені зусилля
На пізнання себе. І шлях до Нього. Через себе.
Мій Бог – це там, де край бере безкрає вічне небо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677241
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.07.2016
автор: Чакір