Чай з меліси заспокоїв душу

[i](Вечірні  роздуми  про  сенс  життя)[/i]

Чай  з  меліси  заспокоїв  душу,
Аромат  мій  смуток  розчинив.
В  тонусі  себе  тримати  мушу  –  
Я  в  житті  ще  мало  так  зробив…
Канули  в  лету  роки  минулі  –  
Скільки  з  них  потрачено  дарма?!
Пролетіли  дні  неначе  кулі,
Зрілість  підікралась  крадькома…
Час  прийшов  давати  і  творити!
Скільки  можна  брати  й  руйнувати?
Сенс  життя  у  тому,  щоб  любити  –  
Так  лиш  можна  щастя  відшукати…
Борг  пора  свій  повернути  Богу,
За  терпіння,  милість  і  любов…
Дякую  Йому  за  допомогу  –  
Шлях  до  Нього  вірю  віднайшов…
Він  мені  надію  посилає  –  
Я  його  завітів  не  порушу!
Кожен  день  з  молитви  починаю…
Чай  з  меліси  заспокоїв  душу…

©    S.Nemo
09.07.2016  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677085
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2016
автор: Finist