[i](Вечірні роздуми про сенс життя)[/i]
Чай з меліси заспокоїв душу,
Аромат мій смуток розчинив.
В тонусі себе тримати мушу –
Я в житті ще мало так зробив…
Канули в лету роки минулі –
Скільки з них потрачено дарма?!
Пролетіли дні неначе кулі,
Зрілість підікралась крадькома…
Час прийшов давати і творити!
Скільки можна брати й руйнувати?
Сенс життя у тому, щоб любити –
Так лиш можна щастя відшукати…
Борг пора свій повернути Богу,
За терпіння, милість і любов…
Дякую Йому за допомогу –
Шлях до Нього вірю віднайшов…
Він мені надію посилає –
Я його завітів не порушу!
Кожен день з молитви починаю…
Чай з меліси заспокоїв душу…
© S.Nemo
09.07.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677085
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2016
автор: Finist