Дідусь мав працю в квітнику:
Любив кохати квіти,
Затим в тінястому кутку
Присісти й відпочити.
Його милУє звіддаля
Цвіт ружі та жоржини.
"Хай цвіт той серце звеселя
Прохожої людини", --
Отако думав той дідусь
Та й стер з руки краплини
Своєї крові, бо шкрябнувсь
Об ружині стеблини.
Краплина крові -- не біда
І не велика втрата.
Краса завжди платні бажа,
Кров -- за красу то плата.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677083
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.07.2016
автор: Микола Холодов