Давно, я думала, давно
Загоїлись, зарубцювались рани
Мого роз"ятреного серця.
Тоді від зради підлої твоєї
Мого кохання крила опустились...
Тоді я не могла піднятись в небо...
Зараз, коли ширяю птахом
У піднебессі
І насолоджуюся висотою лету -
Явивися ти.
І серце знову защеміло.
Воно... нічого не забуло.
Та цю нестерпну муку
Терпіти я не буду!
Не хочу! Й годі! -
І ще вище
Здіймаюся у небо...
24.072015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676991
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2016
автор: Красуля