я не приймаю ніяких пробачень!
досить, запізно! на серці сніги.
в полум"ї згиньте, загони звірячі,
прокляті будьте, мої вороги!
прокляті вічно, без покаяння!
най би ви заздрили долі мерців,
най не скінчаються ваші страждання
нині і прісно...на віки віків.
прокляті будьте, загарбники хижі,
злидні нехай поглинають ваш рід!
наш не зламається внутрішній стрижень -
він став міцніший за кований дріт.
російским окупантам присвячую.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676891
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.07.2016
автор: Вулпекула