Час і театр…

На  дошках  сцен  чиїх  лиш  не  було  слідів.
Це  почалось  іще  з  прапрадідів,  дідів,
А  зараз  ми  прийшли,  щоб  їх  топтати,
Щоб  щось  сказати,  чи  себе  лиш  показати..
Та  все  одно:  запам'ятала  сцена  всіх,
Одних  з  тріумфом,  з  соромом  других.
Прийдуть  нові.Вони  уже  прийшли!
Шукати  щось,  або  уже  знайшли?
Ця  зміна  саме  й    є  тому  залог,
Що  нам  допомагали  люди,  й  бог!
Театр  жив,  Театр  живе,  і  жити  буде!
А  нам  від    нього  вже  не  дітися  нікуди.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676774
Рубрика: Философская лирика
дата надходження 08.07.2016
автор: actor