Серед хвиль, серед натовпу газів, машин і скелетів,
Оповитих навколо одежею, м'ясом і зором,
Проглядалися зорі, які не були ніким стерті,
Та складалося враження, що із них кожен є хворим.
Всі амфібії вийшли на сушу, щоб сенс відшукати,
Адже море зустріло їх пилом, вогнями та кров'ю.
Та якщо повиходили - жийте, піклуйтесь про хату,
Бо якщо з моря вигнали - суша простягне долоню?
Кожна зірка блищить і старається вийти до неба,
Але серед машин і скелетів такі завжди гинуть.
Море цього ніяк не допустить - до світла їм треба.
В них білі блищать, а на суші - лиш чорні перлини.
07.07.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676733
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 07.07.2016
автор: Systematic Age