В омані

Холодна  кава,  гарячий  подих,
Остання  злива  навколо  нас.
Занадто  довго,  на  мій  же  подив,
Я  приділяла  тобі  свій  час.

Ніхто  нікому  не  винен  правди,
Бо  так  і  дійсно  буде  безпечно.
Якби  ж  хоть  долю  якусь  і  знав  ти,
То  все  між  нами  було  б  доречно.

Та  ми  в  омані.  І  так  безглуздо.
Життя  не  знає  і  свого  сенсу.
В  душі  -  нікого.  На  серці  -  пусто.
Від  смс-ок  зламався  сенсор.

Від  смс-ок  зламався  розум,
І  терпнуть  пальці  строчити  вІрші.
Занадто  довго  ми  були  разом.
Що  може  бути  для  нас  ще  гірше?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676712
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.07.2016
автор: Svetok