Розкриває оченята,
Пильно дивиться на тата.
Пильно дивиться Софійка –
Непосида – чудасійка.
Простягає рученята,
Щоб на руки йти до тата.
– Йди до мене, доню мила.
Мама кашку вже зварила.
Ти пізненько нині встала,
Сонечко своє проспала.
У віконце так світило
І тебе не розбудило.
Тепло промені ласкали
І по ліжечку стрибали,
Та спішило дуже сонце
І покинуло віконце.
Поїси. Підеш гуляти,
Будеш настрій добрий мати.
Не сумуй, бо завтра сонце
Знов загляне у віконце.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=67661
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.04.2008
автор: Анжелла