Ніч ведично- купальська...
Вітер хвильку жене...
Як сьогодні ти палко
Обіймаєш мене!..
В річку сонно-казкову,
Мов у вир, затягну,
Бо сьогодні нам знову
Цю долать глибину!
Срібний місяць грайливо
Нам цілує сліди...
Роздягнись і сміливо
До води підійди!
Що сумуєш, кохана?
Уповільнила крок...
Стисла серце омана
Знов ревнивих думок?
Перемінливим галсом
Проплива впалий лист...
І не віриться часом-
Все скінчиться колись...
Ти не думай про осінь-
Її може й не буть.
Хай рікою відносить
Тих думок каламуть,
Тих химер переливи,
Мов картини Далі...
І коханок, можливо,
Не було взагалі.
У казковій безодні
Уповільнився час.
Ніч купальська сьогодні
НАМ присвячує НАС.
© Copyright: Серго Сокольник, 2016
Свидетельство о публикации №116070610153
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676531
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2016
автор: Сокольник