щоранку
світ прикидається мертвим
щоби ти пізнав всю глибину утрати
щоби ти розумів чого воно справді варте
життя без жодного розпорядку
перев'язане божевіллям
усіяне марнотратством
на поле
де виростає час
ніколи не ступає людська нога
ніхто не винищує на ньому бур'янів
ніхто не ставить на нього опудало
щоб відганяти нахабне птаство
щоранку
світ прикидається мертвим
щоб ти повірив
та влаштував світові
пишні похорони
і лише це поле
безкінечне
безмежне
доводить тобі
що ти ще не втратив
здоровий глузд
божевілля чекає
на тебе
попереду
6 липня 2016 [07:01]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676493
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.07.2016
автор: Віктор Шупер