Плаче, слізно плаче моє серденько:
Скімлить, ниє, зранене болить.
Знову вість з війни прийшла, що змертвіло
Впали хлопці - видих зупинивсь.
Обійма землиця їх травицею,
З тіл тепло останнє витіка.
"Гради" трусять небо свинцеливою,
Людським щемом повниться ріка.
Гнів: клекоче, тисне, давить на груди.
Що? Наругу маємо нести?
Закривавлені у ворогів руки,
Горе батькам - загиблі сини.
06.07.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676478
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2016
автор: Валентина Ланевич