Дощило... Хмари купами збирались,
Немов сумні солдати на війну.
А грім та блискавка за руки брались,
Лякали моє літо, як колись весну.
Дощило... Сірим був і день, і ранок,
Лише в очах моїх лишилася блакить.
У місті парасольок, суму, лихоманок
Вдягаю душу в бронь, не смію оголить.
Дощило... Що ж, нехай посеред літа
Хтось зачепив так болісно струну...
Я маю власне сонце, я зігріта.
У місто парасольок променем пірну...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676417
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.07.2016
автор: Ірин Ка