Собака там зарита

Гуде  садок,  киплять  жнива,
дари  достигли  літні.
Тут  абрикоса  дозріва,
що  розквітала  в  квітні.

Збираю  стиглі  я  плоди
й  кладу  їх  до  цеберки.
Навкруг  веселий  рій  гудить,
немовби  на  цукерки.

То  бджілки  з  мушками  нектар,
вже  зранку  підбирають.
Солодкий  він,  як  той  узвар,
смачніше  не  буває.

Та  лізуть  чомусь  до  відра
настирні  жирні  мухи.
Хоча  навкруг  така  ж  амбра,
а  не  шматки  макухи.

Не  кращі  у  відрі  плоди  –
собака  там  зарита!
Бо  свині  й  мухи  ті  завжди
біжать  лиш  до  корита…

06.07.2016

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676406
Рубрика:
дата надходження 06.07.2016
автор: Олександр Мачула