Розсипались думки волошками у травах,
Спросоння рута-м'ята серцю бубонить
Про піднебесний галактично-мрійний замок,
Про тонкорунну надгігантову блакить,
Про росяну журбу, що накрапає з листя,
Орошуючи рвані рани на стеблі.
А маки...в'юняться кораловим намистом,
Вогнями блимають у вранішній імлі.
У пряного зела магічно-томні ноти...
Вдихнула свіжість...і зайнявся літній день.
Поводирі сліпих ілюзій...зорельоти.
О, скільки тут витає тайних одкровень...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676283
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2016
автор: Лілея Дністрова