Заколисаний піснями вітру, спить в колисці,
Стомлений від спекотних цілунків сонця, день,
Сховавшись від пристрасті в смарагдовому листі,
В шовкові коси трав...Чекає у снах, знамень...
Від дощу, який би періщів, мов той ятаган,
По засмаглому тілу землі, до зойку: " Ой"!
Чи : "Ох"! По обпеченій спині бив, як барабан,
По потрісканому шляху...Як славний герой...
Під зоряним серпанком ночі стигне все земне,
А неземне?..Між хмарами, парним молоком
Парує...Загримить гроза, блискавка спалахне...
І в горлі ком, застрягне, якось ненароком.
А світанок, закутаний в оксамит туману,
Насолоджуватиметься прохолодою
Терпкої м"яти, чебрецю, ромашки...й дурману,
В росяних перлах..Й неземною їх вродою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676276
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 05.07.2016
автор: Макієвська Наталія Є.