Я пірнаю у тишу. Тиша пірнає в мене
Я занурююсь в тебе. З мокрою головою
Не важливо буду для тебе, чи буду з тобою
Мені треба спитати поради в зеленого клена
Мені треба всипати тобі добре
До горнятка кави трошечки ранніх вершків
Я любитиму тебе, як ти колись не умів
Мене камінь тисне, а серце іще хоробре.
Мені вистачить ліків, щоб вихід знайти
Я зумію триматися, крізь усі негаразди
Мені треба , так треба, один лише ти
Твоя посмішка, погляд. І можна усе одразу?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676275
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2016
автор: Olena Taran