[i]Мені недавно дзвонила знайома,
Сказала, що правди в світі нема,
Година була здається півсьома,
Ранок проснувся, а в ньому сльоза...
Юрба готова кожного розп"яти,
Забравши скарби сонячних дарів,
Коли щастя показало Тобі пяти,
Питай його адресу в неба чи птахів...
Безробітні в наметах десь по кордонах
Пакують валізи в марево снів.
День втомився ходити в погонах,
Скинув мундир свій - жорстокість і гнів...
Та щось не те у царстві земному,
Люди навколішках перед грошима,
Вечір поліг в бою за обнову,
Ніч як душа сумна за дверима...[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676238
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.07.2016
автор: Мандрівник