Весна цвіла пахучою черемхою
І літо кликало в трояндовий розмай,
Багряний вогник осені легесенько
Тремтітиме на вітрі зазвичай.
Там і зима снігами-заметілями
Й морозами лякатиме усіх.
Так день за днем крізь сито літ відсіється.
Що ж по собі залишити ти зміг?
Чи пам"ятатимуть тебе колись за справами
Та за діяннями, корисними для мас?
Чи оповив життя своє ти славою,
А чи ганьбою.Це покаже час.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676180
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.07.2016
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський