Зима, мов капосне дівчисько,
Хурделила і віхолила,
Мела і кушпелила -
Крутила снігом, ніби помелом!
Лементувала, реготала.
Нестямно вітром завивала.
Вкінець зморилася.
І всіх замордувала!
На трохи стихла. Вгамувалась.
Між снігових заметів уляглася,
Аби спочити від свого гуляння.
А далі знову здійнялася -
Взялася жбурити снігами
Й страшне у світі витворять!
Ось так. У квітні.
17.04.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676177
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2016
автор: Красуля