Ліс дихав вільно. Покривалом
Стелився мокрий лист до ніг.
Ховав голівку гриб у травах.
Ожини цвіт до сонця біг.
Ламали тишу час од часу
Птахи, дув вітер у ріжок.
Нектар мурахи пили ласо
Із пагонів біля стежок.
Ручай шумів, мов фуга Баха.
Ропуха ниділа під ним.
Не попадала бідолаха
У ноти. Кваканням нудним
Лиш комарів порозганяла.
І то вже добре. Менше тнуть.
Із лісом я порозмовляла,
У серці дзвоники цвітуть.
Світлина моя. Сьогодні зроблена. :)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676128
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.07.2016
автор: Крилата (Любов Пікас)