Хмарного простору в легені.
П'ять кубиків апельсинового соку в кров.
Світ через окуляри рожевий,
для мене "без" буде оранжевим.
І клаптики повітря з легенями зшиватиме
апельсиновий шов.
Хмарного простору на сніданок.
Місячного сяйва в чай.
Небо, сплутане із землею,
в мене виросте другою тінню.
і клаптики повітря з легенями
зшиватиме міжзоряний трамвай.
Хмарного простору в підсвідомість.
Коріння дерев в нейрон.
"Чорним по -білому" вкриється мохом,
виноградна лоза обвиватиме ребра,
і клаптики повітря з легенями
зшиватиме міжтрав'яний кордон.
Тоді потонуть в апельсинових водах,
тоді розсіються поміж зорями,
тоді понишкнуть поміж травою,
рубці в задушливих зойках.
І клаптики повітря з легенями
зійдуться в єдине ціле,
і клаптики рваного серця
нерозірвано цілі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676080
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.07.2016
автор: Дада