З відкритої хвіртки тіка стежка між трав,
Там стрічає її верб рядок й тихий став.
Жайвір в небі співа в усі вісім октав,
Вітер навстріч летить - ранок він зустрічав.
Зірка ясна зійшла - відсахнулася ніч,
Заблищала роса мільярдами свіч.
Явір вишню ласкав - шепотів щось сиріч,
Листом лист прикривав: ти кохання не зич.
Якщо маєш вогонь - горить серце само,
Правда, кажуть, що це вже від Бога дано.
А лукава душа - то, як бите є скло, -
Вколе нараз. Любов те пробачить. Чудно.
04.07.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676079
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.07.2016
автор: Валентина Ланевич