Хитає вітерець високі трави,
наче небесні береги,
і шелестять вони під вітром,
схиляються туди-сюди.
Високі тягнуться до неба,
але коріння їх не відпуска,
біля водойми ці красуні
всі стали біля бережка.
Воду від сонця захищають
півдня, а півдня – додають,
хитаються високі трави
і вітру відмічають путь.
Несеться вільний над садами,
над містом, гаєм і селом,
він скоро буде із дощами,
щоб поливати всіх разом.
28.06.2016.
Фотографія автора.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675938
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 03.07.2016
автор: Светлана Борщ