Зітхав вокзал, як бачив сльози.
У дощ, у спеку чи морози
Не мало бачив їх старенький,
Дорослий плакав тут, маленький.
Радів вокзал, як обіймались
Та ніжно, радісно всміхались.
Ніяковів, ще й поцілунки.
Валізи, сумочки, пакунки...
Як вулик, пасажири - бджілки.
І лиш годинникові стрілки
Його опора і основа.
Прощань та зустрічей будова.
Все пережити міг, відчути,
Крім одного - самотнім бути.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675922
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.07.2016
автор: Ірин Ка