МОВА – НАША КРОВ
Не застосую вибриків у мові,
Слів аж занадто чепурних.
Усім хай будуть звичні та здорові,
Хай простота панує в них.
Хай Мої вірші люд простий читає –
Читають й розуміють всі.
Хай кожен мову рідну поважає
І хай дивується красі.
Красі небесного звучання мови ,
Яку Творець вам дарував;
Додав з народженням до плину крові,
І заповів, щоб кожен знав.
Знав свою мову рідну українську,
І дбав про чистоту її.
Не проміняв би, раптом, на чужинську,
Бо змовкнуть тоді й солов’ї.
Співайте, люди, мовою своєю,
вона основа всіх основ.
На все життя до світу цього скону
Затямте: МОВА – ваша КРОВ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675811
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.07.2016
автор: Едельвейс137