Там де Опір береги омиває,
Де смерека буйно росте.
Тут бойко коломийку співає,
Про життя своє нелегке:
-Ой, на гору я вийду,
Та й до низу гляну.
Дякую вам за ГМО,
Бо пив би м сметану.
Пив би м сметану,
Мусів би м робити.
Тепер сижу в магазині,
Є час горілочку пити...
Бойківський мій ти краю,
Сколівщино рідна моя.
Тут трембіта завжди лунає,
І пісня її понад гори луна.
Сколе, рідне моє Сколе,
Моя ти Бойківська столиця,
Моя ж ти доле щаслива.
Моя бойківська світлиця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675694
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 02.07.2016
автор: dashavsky