«Отрады жизни» (по мотивам мотивов)

 «Отрады  жизни»
(по  мотивам  мотивов)

Есть  у  меня  отрады,  их  –  четыре.
Первейшая  –  восторг  и  радость  жить,
Обыденные,  для  спасенья  мира,
Мгновенья  счастья,  вера  победить!

Вторая  радость  –  чистотой  лучится:
Поэзия  –  вот  сущность  бытия.
Пейзажная,  о  том  что  приключится,
Всё  в  розовом,  плюс  искренность  моя.

Есть  и  отрада,  что  зовут  любовью,
Я  знаю  то,  что  в  жизни  не  одна.
Мы  стали  плотью,  состоим  из  крови,
И  чувственность  при  этом  нам  дана.

Есть  крайняя,  где  здравость  пониманья,
Что  смерти  то,  как  оказалось,  -  нет!  
Я  искупаюсь  солнышка  лучами,
Приветствуя  не  белый  белый  свет.

Конечно,  и  другое  задевает,
И  не  всегда  в  обыденности  рай,
Минорное  я  быстро  забываю
И  мой  девиз:  «Люби,  живи,  дерзай!»

 
*****

Ольга  Шнуренко  «Чотири  втіхи»
(за  мотивами)

В  житті  моєму  є  чотири  втіхи,
Найперша  -  справжня  радість  від  життя,
Буденні  справи  та  важливі  віхи,
Щасливі  миті  й  віра  в  майбуття!

А  друга  радість,  чиста  й  промениста  -
Поезія,  як  сенс  мого  буття,
Пейзажні  вірші,  думи  особисті,
Рожеві  мрії  й  щирі  почуття…

Наступна  втіха  –  це  моє  кохання,
Я  знаю,  в  цьому  світі  не  одна,
З’єднали  міцно  нас  слова  зізнання,
І  почуттів  безмежна  глибина…

Остання  радість  –  ясне  розуміння,
Що  після  смерті  також  є  життя,
Щодня  купаюсь  в  сонячнім  промінні,
Як  на  світанні  день  вітаю  я!

Звичайно,  й  інші  радощі  бувають,
Хоч  не  завжди  буденність,  ніби  рай,
Мінорні  дні  я  швидко  забуваю,
І  мій  девіз:  «Живи,  радій,  кохай!»


*****
(оригинал)

«Отрады»

Валерий  Яковлевич  Брюсов

Знаю  я  сладких  четыре  отрады.
Первая  —  радость  в  сознании  жить.
Птицы,  и  тучи,  и  призраки  —  рады,
Рады  на  миг  и  для  вечности  быть.

Радость  вторая  —  в  огнях  лучезарна!
Строфы  поэзии  —  смысл  бытия.
Тютчева  песни  и  думы  Верхарна,
Вас,  поклоняясь,  приветствую  я.

Третий  восторг  —  то  восторг  быть  любимым,
Ведать  бессменно,  что  ты  не  один.
Связаны,  скованы  словом  незримым,
Двое  летим  мы  над  страхом  глубин.

Радость  последняя  —  радость  предчувствий,
Знать,  что  за  смертью  есть  мир  бытия.
Сны  совершенства!  в  мечтах  и  в  искусстве
Вас,  поклоняясь,  приветствую  я!

Радостей  в  мире  таинственно  много,
Сладостна  жизнь  от  конца  до  конца.
Эти  восторги  —  предвестие  бога,
Это  —  молитва  на  лоне  Отца.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675665
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 02.07.2016
автор: Володимир Туленко