Скількі років моїй душі?
Не скажу, бо й вона не знає.
Про кохання як пише вірші,
Вісімнадцять не більше має.
А як піде чи дощ, чи сніг,
Чи якесь дивовижне свято.
То вона геть не чує ніг,
Ну бешкетним малям стрибати!
А війна ця вплела сивину,
Побілила нещадно коси.
Зморшку їй додала не одну,
Додають віку гіркі сльози...
Скількі років душі моїй?
Серце скаже, не приховає:
Є весна і зима є в ній,
Тільки віку душа не має.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675424
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.07.2016
автор: Ірин Ка