Стискається закручена пружина,
Долається повільно часу лік.
І чавиться у кулаку калина,
Пускається, мов колір крові, сік…
Насильство і штовхає, і руйнує,
Убивча чорна сила нежива,
А скільки із Творцем тепер воює…
Зневага та знецінені слова.
Та діють ще закони на планеті
І вирветься затиснене колись,
І знищать ідолів усіх портретних,
То ж з ким ти зараз –добре придивись.
30 червня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675369
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2016
автор: палома