Ой! Обірвалися струни моєї душі,
Не бринить музика, не пишуться вірші,
Не співає більше й соловейко у гаю,
Ллється кров, мов водиця, в рідному краю.
Плачуть тато і мати, сестроньки і брати,
Знищені міста, села й ріднії хати,
Кацапськими синами, злими ворогами,
Ріки сліз людських, течуть між берегами.
Навколо мінні поля, не родить хліб земля,
Тільки "зеленка" глуха і свист куль здаля,
І вбивці-снайпера́, які сіють смерть з Кремля,
Чиєсь молоде життя, вогнем спопеля.
О, Боже, то лиха година для країни,
То боротьба за свободу України,
Проти рабства з Імперією зла! Йде війна,
За волю народу. Смерть- велика ціна.
Щоб ми разом, на кінець, піднялися з колін,
Заради щастя і майбутніх поколінь,
Щоб процвітала наша рідна Батьківщина,
Щоб з душі лилася пісня, гарна й щира!
( солов"їна)!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675232
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.06.2016
автор: Макієвська Наталія Є.