Ви не вслухалися ніколи,
В тривожну українську ніч?
Як гомонять величні гори,
Як ліс сполохано шумить
І б’є об берег вкотре хвиля,
А десь в безкрайому степу
Гуляє й завиває стиха
Свою здебільшого сумну
І нескінченну пісню вітер,
Про що ж його неспинний спів?
Чи не про сльози материнські,
Що зупинити не зумів,
Ні час, ні втішлива розмова,
Ні безголосі молитви?
У них не чути більше слова,
Прохають змучені думки,
Благають долю Україні
Без крові і тяжких утрат,
Щоб інший син уже не гинув,
Додому повертавсь солдат
І схаменулися злочинці
Покаявшись своїй землі,
Не дай нам Боже чути крики,
В тривожну українську ніч…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675198
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 29.06.2016
автор: П.БЕРЕЗЕНЬ