Здраствуй, матусю!
Ти як? Не сумуєш? Знов на ніч п’єш чай, своє серце лікуєш… Кілька грам цукру на думку болючу. Матусю, ти як? Скоро-скоро заскочу.
Робота, кохання і з жартів – сміюся. Матусю, ти знаєш, чого я боюся?
Боюся прокинутись з тишею в серці, боюся побачити тінь у люстерці. Боюся, що втрачу єдине «сьогодні», так сильно боюся обіймів безодні… Боюся, що світ обернеться туманом. Чому не всіх люблять, скажи мені, мамо?..
А дні все тікають… Там тихо, спокійно? Наш Рекс відганяє котів неодмінно.
Вже квіти цвітуть у маленькій веранді. Ти, певне, ллєш воду примхливій троянді. А лілії в тебе червоні чи білі?
І знов сняться яблука зовсім дозрілі.
Я скоро приїду, не плач, повернуся.
Цілую і люблю, за тебе молюся…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675182
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.06.2016
автор: _Sensate-Jane_