Я постійно вдягаю маску
І удома і на роботі
Загубив вже давно свою ласку
У нікому незнаній суботі
Сьогодні ангел на плечі
Шепоче що і як робити
Завтра диявол із печі
Диктує чим серця розбити
Це як театр - хтось костюмер
Що видає щоранку маски
Але учора він помер
Потрапив до своєї є пастки
Стою вже без обличчя Я
А ти ідеш. На тобі маска
Я зрозумів що це моя
Давно загубленая ласка
Давно забутії слова
Вином залиті почуття
Як закрутилась голова
Врятуй усіх. Й моє життя...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675168
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.06.2016
автор: Sindicate