Ну, що ж ти, братику, накоїв?
Світ опери осиротив…
Господні тішити покої
Своїм бельканто поспішив.
Навіщо ж, братику, так рано
Лишив цю землю, від катів
Прийняв смертельну в тіло рану,
У небо ангелом злетів?
Ти міг ще довго й довго жити,
Втішати чудним співом світ.
Та вибрав - краєві служити.
Ти – України кращий цвіт!
Загинув у бою як воїн,
Із автоматом у руці.
Не плачте, верби і тополі,
Батьки і рідні, і бійці,
Любив він Неньку-Україну
Допоки в грудях чув биття!
Сплатив високу гідну ціну,
Щоб їй увічнити життя.
Народився, ріс і вчився у Львові (р. н. 1974). Потім жив у Франції 20 років, співав в опері Парижа (за контрактом, був запрошений). Після подій на Майдані став волонтером, збирав кошти для наших бійців. Потім приїхав до України, пішов добровольцем на фронт. Служив у складі різних добровольчих батальйонів, загинув як боєць 7 особового загону ДУК 29.06.2016 р. о 6 год. ранку від кулі снайпера. Вічна пам'ять героєві, ВЕЛИКІЙ ЛЮДИНІ!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675126
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 29.06.2016
автор: Крилата (Любов Пікас)