[u](Патріоту України Левку Григоровичу Лук’яненку, моєму землякові присвячую).[/u]
Не міг він жити перекотиполем:
Де вітер спинить, там заночувать –
Він був борцем за України волю,
Не вмів ховатись, чи відпочивать,
Коли були потрібні руки й ноги,
І не по віку мудра голова,
Тож не пряма була його дорога,
Бо особливі розливав слова.
Будив він ними в людях непокору,
Нагадував частенько, хто є хто,
Дбав про повагу до людей, закону,
Життя пройшов під нелегким хрестом.
Давно сніги укрили його скроні,
Та не ослаб в нім патріота дух,
Плекає він країні пишну крону,
Де своє місце Правда й Мир знайдуть.
8.06.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675088
Рубрика: Присвячення
дата надходження 29.06.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)