Прилетіло красне літо
манить чарами мене.
В небі вітер крутить світом,
Десь хмариночку жене.
Небо сонцем підбілене,
Жайвороночки дзвенять.
А зелені гобелени,
Між собою гомонять.
В грудях б’ється серце раде,
У природи на виду.
Поки сам собі не зрадив,
Вверх Карпатами піду.
Змліють ноги без привички,
Вверх доріженька тяжка.
Сяду там, нап’юсь водички,
З гомінкого потічка.
Задурманію від щастя,
Б’є струмочок серцю в такт.
Хоч до другого Причастя,
Продовжилось би все так.
2016р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674984
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.06.2016
автор: Мартинюк Надвірнянський