Прочинило сонечко вікно
І краєчок неба обагрився –
Ранок то розлив своє вино,
І мов долі, тихо підкорився.
Посміхнулась росами трава,
До квіток уперто залицялась,
Ранок птахам очі промивав,
Як «ку-ку» зозулине озвалось.
Ще вітрець дерев не зачіпав,
Мов боявся потривожить сон їх,
Тиху радість в груди наливав.
Зустрічаю сонечко босоніж.
21.04.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674886
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 28.06.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)