Хмаринки у небі пухнасті і білі,
Неначе кумедні земні наші звірі.
Ворушать грайливо одні хоботками,
А інші кумедно зчепились хвостами.
А ті піднімають здивовано вушка,
Ще інші гризуть стиглі яблука й грушки.
Під сонечко тягнеться лагідна киця,
А ті підставляють під сонечко рильця.
Ще інші грайливо витягують шиї,
Полощуть на сонці свої крильця милі.
А ті он наділи якісь капелюхи,
Натягують їх на свої довгі вуха.
Дивіться у небо і завтра, й сьогодні,
І звечора, й зранку малюнки там модні.
У літньому небі, немов на екрані,
Спортсмени й артисти виконують вправи.
Показують ролі комедій чудових.
Ви ніби в театрі побудете новім .
Люблю я дивитись у небо блакитне,
Хмаринок там бачу малюнки нехитрі.
І в душу вертається віра і спокій,
І світ цей здається цікавий, широкий,
Здається що в ньому немає мороки.
І болей немає, і воєн немає.
І щастя, і радість вже нас не минає,
Наповнює душі любов"ю до краю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674762
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 27.06.2016
автор: геометрія