Я Вовк, а ти зробила Хаскі,
Погас з тобою в мені дикий звір,
Домашнім став я, від твоєї ласки,
Я правду кажу, ти мені повір.
З тобою я вогню вже не боюся,
І не страшні мені червоні прапорці,
Можливо навіть в клітці опинюся,
А може буду вити на ланці,
Мене до тебе тягне без причини,
Біжу із лісу тихо у твій сад,
Я в нім не чую запах мертвечини,
А тільки твого тіла аромат.
І знов до мене ти така ласкава,
Що пропадає в мені вовча лють
На мене вже готується облава
Така в усьому є жіноча суть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674761
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.06.2016
автор: Avtoritet