[u]Присвячую матері героя-майданівця Назарія Войтовича,
загиблого у неповних 18 років.[/u]
Уже третя весна настала,
Як, синочку, тебе не стало,
Ще не висохли мої сльози,
Й мою душу іще морозить
Та війна, що прийшла зі сходу.
Біль і смуток чую народу.
Вже не сотня злетіла в небо –
Тисячі уже поряд тебе.
І кричать матері і вдови,
Проклинаючи війни й долі,
Бо ж сиріток число зростає,
А їх доля, ой, непроста є…
Схід країни іще в загравах,
Не дороги – суцільний гравій,
Де Донбас, сірі там руїни,
Перекраяна Україна…
За що ж, Боже, ти так зі мною:
Мою душу укрив золою?
І народ мій за що караєш,
Адже кращі в війні згорають?!
19.03.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674754
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 27.06.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)