Колись були емоції, а нині
реакції на доброту і зло.
Немає де подітися людині,
аби жури у думці не було.
Один гальмує, інший жме педалі
і забуває, що біда лиха.
Ти із душею, а тебе – подалі.
І ти ідеш подалі од гріха.
Ти апелюєш, – [i]схаменися, сину,
одумайся і не карай сусід..[/i].
Ну, а воно тобі – ножа у спину,
бо хоче пити-їсти людоїд.
Ми їм уже годили у союзі
і потакали по усій землі...
А, може, досить, наші любі друзі?
А, може, охолоньте, москалі?
У кожного на істину є право,
але її немає у собак.
Тому за нашу історичну славу
ще шаленіє лютістю русак.
Емоції! І забувають люди,
що у раю не водяться верблюди,
а на землі парафія така,
що іноді не варта п'ятака.
Не вистачає бісеру. І всюди –
емоції реакції совка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674685
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 27.06.2016
автор: I.Teрен