Сонечко,
ти заглянуло з самого ранку,
прямо в каву мені до сніданку,
зігріваючи свою коханку
рожевим промінням світанку.
Сонечко,
ти будило, цілуючи очі,
крадучи мої стомлені ночі,
серце в грудях сонно муркоче,
як за п’яти мене ти лоскочеш.
Сонечко,
хоч на вулиці знову зима,
рік за роком, літа за літа,
ти даруєш мені майбуття,
ти зароджуєш нові життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674533
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.06.2016
автор: Перепічка