Куди веде моя дорога,
Серед заплутаних доріг? -
Сум огортає та тривога
За милий батьківський поріг.
Господь не дав легкої долі:
Вона складалася з краплин
Роси, у весняному полі, -
Я України рідний син!
Широким полем крізь колосся
Дитинством гідно мандрував,
Аж доки все переплелося -
Дорослий шлях у світ чекав.
Покинув стоптану стежину,
Ту, що в поля мене вела,
І тільки зараз самотину
Відчув... без рідного села.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674499
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.06.2016
автор: Петро Корнійчук