Лукавить небо сонечком і зливами,
Своє земне вишіптує трава.
І сто вітрів дітиськами грайливими
В обіймах літа всоте ожива.
Сезон віршів ночами не дописаних,
Сріблясті юрми виплаканих хмар.
Лжеранить сонце пристрасними списами
Скороминучий літній календар.
Це ніби сон, хвилинний і несправджений,
Що відболить до першої зорі…
Поки живем, світанками гарячими,
До тих пір сонце світиться вгорі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674482
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 26.06.2016
автор: Леся Shmigelska