"А ста ла вi ста!"
Безмежна відстань.
Велике кохання-
гірчить тереном...
Дощ покриває-сліди змиває.
Електричка уносить-
єдиних тепло:
її вікно,
його обличчя;
кромсає відчай-
лягають спогади на вагонне скло.
Малює крапля-
навіщо,навіщо!
Облиш все,кохана!
Піди від нього!
Рве потяг душу:
стук,стук-я мушу...
Тугою затянуте серце було.
У нього,у неї- рвав потяг душу;
фальцетом кричав...:"Навіщо?!",..."Я мушу!".....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674447
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.06.2016
автор: Алёна Алёнова