Спасибі за постріл у спину -
Я прокинувся молодим.
Прогнав свого демона злого,
Отримавши владу над ним.
Сумнів, мов гріх, покинув мене,
Розплющивши очі заспані.
Ти була Нефертіті, Клео була,
А я в той час був на засланні.
Зірку дістати для тебе
Мені було до снаги,
Та мала багато ти "друзів",
Вони ж - мої вороги...
Із зорями місяць шепоче:
Що то за дивний вар'ят?
Не спиться, стоїть в караулі
З серцем розбитим солдат.
17.06.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674378
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.06.2016
автор: Олександр Подвишенний